„Romeo i Julia” Charlesa Gounoda. Wersja koncertowa już 16 i 18 maja

Історія легендарних закоханих з Верони століттями захоплювала композиторів класичної музики. Цю тему підхопили, серед інших, Гектор Берліоз та Петро Чайковський. У 20 столітті Сергій Прокоф'єв створив власну інтерпретацію у формі балету, а Леонард Бернстайн переклав драму Шекспіра мовою мюзиклу у «Вестсайдській історії». Вже у 19 столітті тему ворогуючих родин торкнувся Вінченцо Белліні, який написав оперу «Капулетті та Монтеккі». Однак більшої популярності здобула саме творчість Шарля Гуно .

Прем'єра опери Гуно відбулася в Парижі в 1867 році і виявилася одним з найбільших успіхів композитора. Лібрето Жюля Барб'є та Мішеля Карре, розділене на п'ять актів, значною мірою дотримується шекспірівського оригіналу та в багатьох місцях дослівно цитує фрагменти його тексту.

Твір Гуно – це гімн коханню, яке порушує соціальні норми. Він містить аж чотири любовні дуети, які насправді є монологами, вимовленими двома ідеально доповнюючими один одного голосами, що передають різні етапи стосунків Ромео та Джульєтти: від закоханості, що підтримується в ритмі менуету, через зародження кохання, чуттєве зізнання перед розставанням, до сповненого відчаю фіналу. 

Ця добре відома, але водночас зворушлива історія записана в партитуру, яка містить одні з найвидатніших моментів оперного світу. Протягом цих двох вечорів ми зосередимося виключно на музиці, зчитуючи з неї весь зміст, емоції, сюжетні повороти та відтінки міжособистісних стосунків, а театральний портал задасть символічну основу для оповіді, макрокосму звуку, фрази, орнаменту, що відбувається... Опера – це простір, у якому музичні та театральні жести зливаються в одне, переносячи нас в інший вимір, якимось чином поза часом і реальністю, яку ми знаємо щодня. Це та магія, яка нас приваблює і якої ми так прагнемо. Цінуймо його цінність, чарівність та смак, бо це одна з найпрекрасніших речей, які нам дані. Вальдемар Дабровський

^{Historia legendarnych kochanków z Werony od wieków fascynowała kompozytorów muzyki klasycznej. Temat ten podejmowali między innymi Hector Berlioz i Piotr Czajkowski. W XX wieku swoją interpretację stworzył Sergiej Prokofiew w formie baletu, a Leonard Bernstein przełożył dramat Szekspira na język musicalu w „West Side Story”. Już w XIX wieku temat zwaśnionych rodów poruszył Vincenzo Belliniego, który skomponował operę „I Capuleti e i Montecchi”. Jednak to dzieło Charles’a Gounoda zyskało większą popularność.} 

^{„Romeo i Julia” - wersja koncertowa
16 i 18 maja 2025 r.
Scena Moniuszki}