14 sierpnia Warszawa poczuła, że muzyka może stać się bronią.

У Національній опері стартував тур Ukrainian Freedom Orchestra, і вже перші хвилини вразили — концерт відкрила світова прем’єра «Матері з Херсона» Максима Коломійця. Твір, написаний про матерів, які рятували дітей із пекла війни, буквально занурив зал у правду, яку не можна ігнорувати.

У середині вечора на сцену вийшла світова зірка — Рейчел Вілліс-Соренсен. Її голос, який прозвучав у «Чотирьох останніх піснях» Штрауса та у Вагнерівській «Прелюдії та Ліебестод», розкрив іншу грань програми — ніжність, крихкість і водночас силу людського духу.

Фінал належав Бетховену. Симфонія № 5 загриміла як вирок тиранії та як обіцянка перемоги. Кожен удар долі, кожна пауза і кожна переможна нота були відчуті залом, який стояв єдиним серцем із музикантами.

Це був початок великого європейського турне — від Варшави до Лондона. Але саме у Варшаві прозвучав перший виклик: свободу не заглушиш, вона завжди звучить гучніше за війну.

 ^{W Teatrze Wielkim – Operze Narodowej rozpoczęła się trasa Ukrainian Freedom Orchestra, a już pierwsze chwile wieczoru zaskoczyły publiczność — koncert otworzyła światowa premiera „Matki z Chersonia” Maksyma Kołomyjcia. Utwór, opowiadający o matkach ratujących dzieci z piekła wojny, zanurzył salę w prawdzie, której nie sposób zignorować.}

^{W środku programu na scenie pojawiła się gwiazda światowych scen — Rachel Willis-Sørensen. Jej głos, który zabrzmiał w „Czterech ostatnich pieśniach” Ryszarda Straussa oraz w „Preludium i Liebestod” z opery Tristan i Izolda Ryszarda Wagnera, odsłonił inną stronę koncertu — delikatność, kruchość, a zarazem siłę ludzkiego ducha.}

^{Finał należał do Beethovena. V Symfonia rozbrzmiała jak wyrok dla tyranii i obietnica zwycięstwa. Każdy akord losu, każda pauza i każda triumfalna nuta zostały przeżyte przez publiczność, która biła jednym sercem wraz z muzykami.}

^{To był początek wielkiego europejskiego tournée — od Warszawy po Londyn. Ale właśnie w Warszawie padło pierwsze wezwanie: wolności nie da się uciszyć, zawsze zabrzmi głośniej niż wojna.}